27–28 серпня Вища школа публічного управління спільно з НАДС провела навчання для керівників місцевих державних адміністрацій за загальною короткостроковою програмою підвищення кваліфікації «Стратегічні комунікації в умовах збройного конфлікту. Побудова стратегії кризового реагування».

Відкриваючи програму, заступник директора Вищої школи публічного управління Роман Міщенко наголосив на значенні системної комунікації для органів влади.

«Стратегічні комунікації сьогодні – не додаткова функція, а необхідна складова роботи органів влади. Від того, наскільки системно вони вибудувані, залежать якість міжвідомчої взаємодії та здатність ефективно діяти в умовах кризи», – зазначив він.

Перший навчальний день, присвячений стратегічним комунікаціям в умовах збройного конфлікту, провів аналітик і медіатренер Школи страткому при Центрі стратегічних комунікацій Олександр Гороховський. Разом із учасниками він розглянув, чим повноцінна комунікаційна кампанія відрізняється від звичайного інформування, як визначати її мету й аудиторію, обирати канали та оцінювати результат. Йшлося також про дії органів влади під час інформаційної кризи та способи протидії дезінформації.

На реальних кейсах група проаналізувала, як неперевірені повідомлення в локальних чатах можуть посилювати напруження та переростати в небезпечні ситуації. Один із головних висновків – у кризі не варто чекати, поки з’явиться вся інформація: важливо своєчасно повідомити, що вже відомо, хто працює над розв’язанням проблеми та коли очікувати наступного оновлення. Допомогти в цьому має заздалегідь підготовлений план, що враховує безпекові, соціальні, історичні та інформаційні особливості конкретної громади.

Під час другого навчального дня учасники разом із тренером Віктором Котетуновим зосередилися на кібербезпеці та сучасних підходах до захисту державних інформаційних ресурсів. Провідний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту технологій кібербезпеки та захисту інформації Держспецзв’язку пояснив, як працює ризик-орієнтований принцип: що вищою є потенційна загроза, то надійнішими мають бути заходи безпеки. Окремо розглянули взаємодію команд реагування та роль профільних фахівців у державних органах.

Кібербезпеку розглядали не лише як технічне, а і як управлінське питання. Керівництво установи має чітко визначити відповідальних, розмежувати їхні повноваження та подбати про готовність команди діяти в разі інциденту. На загальний рівень захисту також впливають щоденні дії працівників: використання надійних паролів, контроль доступу, резервне копіювання, багатофакторна автентифікація та обережна робота з електронною поштою і посиланнями.

Матеріали обох навчальних днів були орієнтовані на практичні потреби органів влади та показали, що ефективне реагування на кризу потребує заздалегідь визначених правил і відповідальних людей. Зрозуміла й своєчасна комунікація допомагає зберігати довіру та керованість ситуацією, а системний кіберзахист – забезпечувати безперервність роботи державної установи.