Вища школа публічного управління спільно з НАДС підбила підсумки освітнього марафону «Публічне управління без бар’єрів», який тривав майже два місяці — з 17 лютого до 7 квітня 2026 року.

За цей час відбулося 9 тематичних сесій, які охопили ключові аспекти формування безбар’єрності у публічному управлінні — від базових підходів до практичних інструментів їх реалізації.

Марафон став платформою для системної розмови про те, як зробити державні рішення, послуги та простір доступними для кожного і кожної.

Як зазначила Голова НАДС Наталія Алюшина, марафон продемонстрував, що безбар’єрність поступово стає невід’ємною частиною професійної компетентності публічної служби, а не окремою вузькою темою.

Програма марафону була побудована таким чином, щоб учасники пройшли повний шлях — від розуміння принципів безбар’єрності до їх практичного застосування.

Зокрема, у межах сесій учасники працювали з такими темами:

• безбар’єрність у державному управлінні та місцевому самоврядуванні;
• проста мова та доступна комунікація;
• використання жестової мови у публічній сфері;
• цифрова безбар’єрність;
• гендерна рівність та інклюзія;
• психологічна безбар’єрність і підтримка ментального здоров’я;
• доступність простору та безпека середовища;
• права людини як основа безбар’єрної політики;
• формування інклюзивних робочих місць.

Таким чином, марафон охопив одразу кілька сфер — публічне управління, освіту, соціальну політику, права людини та інфраструктуру.

До участі у марафоні долучилися державні службовці, представники органів місцевого самоврядування, ЦНАПів, освітяни, HR-фахівці та комунікаційники — тобто ті, хто щодня приймає рішення і впливає на доступність послуг і середовища.

Кожна сесія збирала щонайменше тисячу учасників онлайн, а загальна кількість переглядів записів на YouTube вже перевищила 25 тисяч і продовжує зростати.

Важливо, що всі матеріали марафону залишаються у відкритому доступі, що дозволяє використовувати їх у подальшій роботі та навчанні.

До проведення марафону долучилися 18 спікерів — представники органів державної влади, міжнародних організацій, правозахисного та освітнього середовища, громадського сектору і місцевого самоврядування.

Фактично, марафон об’єднав усіх ключових стейкхолдерів, які формують і реалізують політику безбар’єрності — від національного рівня до рівня конкретних громад.

Захід відбувся за участі та підтримки партнерів, серед яких:

• Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності;
• Урядова уповноважена з гендерної політики;
• Міністерство розвитку громад і територій України;
• Міністерство культури та стратегічних комунікацій України;
• Державна служба України з питань праці;
• Українська фундація громадського здоров’я;
• Освітній дім прав людини;
• міжнародні партнери — UNDP, проєкт RFA, програма HELP Ради Європи та ін.

Підсумком марафону стало розуміння, що безбар’єрність в Україні поступово переходить із площини концепцій у площину практичних рішень.

Йдеться не лише про інфраструктуру, а й про зміну підходів у роботі публічних службовців — від мови комунікації до організації послуг і створення інклюзивного середовища.

Усі напрацювання марафону мають стати основою для подальших змін — у політиках, сервісах і просторах, з якими люди взаємодіють щодня.