10 березня відбулася четверта онлайн-сесія Освітнього марафону «Публічне управління без бар’єрів», присвячена темі жестової мови у публічній комунікації.

Під час зустрічі учасники обговорили, як публічна влада може зробити свою комунікацію доступнішою для людей із порушеннями слуху та чому жестова мова є важливою складовою безбар’єрної держави.

Онлайн-захід відкрила Голова НАДС Наталія Алюшина, яка наголосила, що безбар’єрність починається з базового питання – чи може людина зрозуміти державу і чи може держава зрозуміти людину.

За її словами, тема доступної комунікації стає дедалі важливішою у всьому світі.

«За оцінками ВООЗ, у світі понад 430 млн людей мають серйозні порушення слуху, а до 2050 року ця цифра може зрости до 700 млн. У ЄС проживає близько 30 млн людей із порушеннями слуху. Саме тому питання жестової мови там уже давно є частиною державної політики», – зазначила Голова НАДС.

Наталія Алюшина підкреслила, що в Україні українська жестова мова також поступово стає невід’ємною складовою державної політики. Зокрема, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визнає українську жестову мову повноцінною мовою спілкування спільноти жестомовних осіб.

За оцінками Мінсоцполітики, для понад 200 тисяч українців жестова мова є рідною, а для більш ніж 40 тисяч людей – фактично єдиною можливістю комунікувати та взаємодіяти з суспільством.

«Це велика спільнота громадян. І тому виникає дуже просте запитання: чи готова публічна влада говорити з ними однією мовою», – зазначила Голова НАДС.

Участь у сесії також взяли Марина Ліферова, президентка Спілки перекладачів жестової мови, та Іванна Михайленко, експертка Вищої школи публічного управління, носійка української жестової мови та засновниця громадської організації «Світ тиші».

Марина Ліферова звернула увагу на етичні та комунікаційні аспекти взаємодії з людьми з порушеннями слуху. Вона наголосила, що доступність комунікації – це не лише переклад, а й розуміння особливостей сприйняття інформації та повага до мовної і культурної ідентичності жестомовної спільноти.

Іванна Михайленко поділилася власним досвідом використання жестової мови у взаємодії з державними інституціями та розповіла про ключові бар’єри, з якими стикаються люди з порушеннями слуху у щоденній комунікації.

Практична частина сесії стала інтерактивною: учасники мали змогу ознайомитися з базовими елементами української жестової мови та спробувати виконати кілька простих жестів, які використовуються у щоденному спілкуванні.

Крім того, під час зустрічі було представлено результати опитування щодо потреб державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у навчанні української жестової мови. Учасники також обговорили, як інституції можуть інтегрувати принципи доступної комунікації у свою повсякденну роботу.

Освітній марафон «Публічне управління без бар’єрів» триває до 7 квітня 2026 року та об’єднує представників органів влади, експертів і громадянського суспільства навколо формування безбар’єрної культури у публічному секторі.

Відеозапис Сесії 4: https://www.youtube.com/live/3QOA3JQjtwI?si=3Q7EJwJV1wYufjVE