Завершилася програма підвищення кваліфікації для державних службовців категорії «А», реалізована Вищою школою публічного управління спільно з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України та НАДС.

Протягом чотирьох навчальних модулів учасники працювали з темами, що сьогодні є критично важливими для державного сектору: сучасні кіберзагрози, законодавчі зміни у сфері кіберзахисту, механізми реагування на кіберінциденти, міжвідомча координація під час кризових ситуацій та розвиток кіберстійкості державних органів.

Програма поєднала інтерактивні вправи, лекції, практичні кейси, стратегічні обговорення та моделювання управлінських рішень у сфері кібербезпеки. Учасники мали змогу не лише поглибити знання про сучасний ландшафт кіберзагроз, а й подивитися на кіберстійкість як на одну з ключових складових ефективного державного управління.

Завершальний модуль підсумував попередні етапи навчання та був присвячений кіберстійкості державного сектору і розвитку професійних спроможностей у сфері кібербезпеки. Окрему увагу приділили міжнародним підходам до управління кіберризиками, практичним інструменти забезпечення кіберзахисту, ролі керівництва у формуванні стійких і безпечних державних інституцій та питанню авторизації з безпеки електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем.

До завершення програми долучилася директорка Вищої школи публічного управління Юлія Лихач, яка вручила учасникам сертифікати про проходження навчання.

«Кібербезпека сьогодні – це не лише питання технологій. Це питання управлінської відповідальності, готовності діяти в умовах ризиків і здатності державних інституцій залишатися стійкими навіть у кризових ситуаціях. Саме тому для керівників державної служби важливо розуміти не тільки технічні аспекти кіберзахисту, а й свою роль у побудові безпечної та стійкої системи публічного управління», – зазначила очільниця Вищої школи.

Результатом програми стало посилення управлінської готовності до ситуацій, у яких кібербезпека напряму впливає на сталість державних процесів. Передусім це про здатність керівників розуміти загрози, ухвалювати рішення, координувати дії команд та забезпечувати безперервність роботи державних органів у кризових умовах.