Вища школа публічного управління спільно з НАДС представили результати опитування щодо потреби публічних службовців у навчанні української жестової мови.

Презентація відбулась у межах освітнього марафону «Публічне управління без бар’єрів», одна із сесій якого була присвячена жестовій мови на публічній службі.

Розповідаючи про дослідження, Голова НАДС Наталія Алюшина наголосила, що жестова мова – це не просто набір жестів, а самостійна мова з власною граматикою, синтаксисом і культурою.

Щоб зрозуміти, наскільки публічні службовці вже стикаються з такою комунікацією та чи є потреба у відповідному навчанні, було проведено спеціальне опитування з 27 листопада по 27 грудня 2025 року у форматі онлайн-анкетування.

Участь у ньому взяли представники 554 органів державної влади та місцевого самоврядування, що дозволяє говорити про достатньо широку вибірку для аналізу ситуації.

Ключові результати:

▪ Майже 60% установ не мали досвіду комунікації з громадянами, які спілкуються українською жестовою мовою.

▪ 66% респондентів зазначили, що працівники їхніх установ потребують навчання української жестової мови.

▪ 3646 публічних службовців із 93 установ висловили бажання пройти відповідне навчання.

▪ Найбільший запит на навчання зафіксовано у міністерствах та центральних органах виконавчої влади – понад 3000 осіб із 44 установ.

▪ Найбільший інтерес до навчання виявили працівники: Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Державної міграційної служби, Державної митної служби, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України
та їхніх територіальних органів.

▪ Серед регіональних органів влади найбільший запит на навчання зафіксовано у КМДА, Запорізькій ОДА, Чернігівській ОДА, Херсонській міській раді.

▪ 45% респондентів хочуть почати навчання з базового рівня (алфавіт, основні жести, базові фрази).

▪ 32% респондентів вважають найбільш важливою темою комунікацію під час прийому громадян.

▪ Інші важливі теми навчання: 1) інклюзивний етикет та правила взаємодії з людьми з порушеннями слуху; 2) комунікація у складних та невідкладних ситуаціях.

Результати опитування засвідчили, що запит на розвиток навичок доступної комунікації формується на всіх рівнях публічного управління – від центральних органів влади до органів місцевого самоврядування.

Отримані дані допоможуть формувати подальші освітні програми та навчальні ініціативи, спрямовані на розвиток безбар’єрної комунікації в органах влади.