Спеціальні короткострокові програми

ОПИС І МЕТА ПРОГРАМИ:

• підвищення рівня психологічної компетентності: професійної самосвідомості, саморегуляції та стресостійкості;
• підвищення спроможності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування формувати організаційні структури на рівні сільської – селищної – міської об’єднаної територіальної громади, та визначати критерії формування дієвих організаційних структур органів місцевого самоврядування соціального захисту населення.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ:

• нормативно-правове забезпечення діяльності структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики України з загальних питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа;
• основні напрямки забезпечення формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа в умовах децентралізації влади в Україні;
• застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення з надання державних соціальних послуг по забезпеченню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа в умовах децентралізації влади в Україні;
• практична імплементація норм законодавчих актів соціального захисту населення та перегляду існуючої в  Україні законодавчої бази з питань соціального захисту населення щодо наданням матеріальної, соціальної та правової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа в умовах децентралізації влади в Україні.

РОЗРОБЛЕНО ДЛЯ:

державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (спеціалістів регіональних і місцевих структурних підрозділів у справах дітей)

РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (ЗНАННЯ, УМІННЯ, НАВИЧКИ)

ЗНАННЯ:

• нормотворчого забезпечення прав дитини на виховання в сім’ї, загальні питання роботи служби у справах дітей місцевих органів виконавчої влади;
• форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• теорії прив’язаності, психологічні особливості вихованців інтернатного закладу;
• інструментів та методів вивчення потреб вихованців інтернатного закладу;
• методів індивідуальної роботи з результатами досліджень потреб вихованців щодо трансформації інтернатного закладу;
• систем прийняття рішень в найкращих інтересах дитини, як попередити потрапляння дітей в інтернати та як забезпечити процес реінтеграції.

ВМІННЯ:

• знаходити інструменти та методи вивчення потреб вихованців інтернатного закладу, вивчення їх психологічних особливостей;
• надавати  належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа;
• сприяти в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями.

НАВИЧКИ:

• використовувати в роботі базу закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, – медичні, навчальні, виховні заклади, інші заклади та установи, в яких проживають діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування за результатами діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування”;
• сприяти усиновленню дітей, та створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
• захисту майнових, житлових та інших прав та інтересів діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;
• використовувати в роботі інструменти та методи вивчення потреб дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.