23 вересня відзначається Міжнародний день жестових мов. З цієї нагоди розповідаємо про освітні ініціативи Вищої школи публічного управління, спрямовані на розвиток навичок доступної комунікації у публічних службовців.

Жестова мова — це повноцінна мова з власною граматикою, синтаксисом і культурою. Вона забезпечує право людей із порушеннями слуху на спілкування, доступ до інформації та отримання державних послуг.

За оцінками Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, для понад 200 тисяч українців жестова мова є рідною, а для більш ніж 40 тисяч людей — фактично єдиною можливістю комунікувати та взаємодіяти із суспільством.

Саме тому публічні службовці мають бути готовими спілкуватися з кожною людиною доступно та зрозуміло. Вища школа послідовно розвиває навчання української жестової мови на публічній службі.

Спільно з Національним агентством України з питань державної служби проведено опитування щодо потреби публічних службовців у такому навчанні. Його результати засвідчили, що понад 3,5 тисячі публічних службовців планують пройти навчання з української жестової мови.

Також Вища школа розробила загальну короткострокову програму підвищення кваліфікації «Основи жестової мови». Вона допоможе публічним службовцям опанувати базові навички спілкування з громадянами, які використовують українську жестову мову.

Практичне знайомство з нею відбувалося під час майстер-класів «Почуй жест». Учасники вивчали базові жести та пробували використовувати їх у повсякденному спілкуванні.

Тема доступної комунікації також стала частиною освітнього марафону «Публічне управління без бар’єрів». Учасники обговорили етичні засади взаємодії з людьми з порушеннями слуху, основні комунікаційні бар’єри та способи зробити публічні послуги доступнішими.

Ще одним кроком стало підписання Меморандуму про співпрацю між Вищою школою та громадською організацією «Спілка перекладачів жестової мови». Партнерство передбачає проведення навчальних заходів, розроблення освітніх програм і методичних матеріалів, а також обмін експертним досвідом.

Вища школа продовжує працювати над тим, щоб безбар’єрність була не лише принципом, а щоденною практикою публічного управління — у спілкуванні, наданні послуг і взаємодії держави з кожною людиною.