29 січня у Вищій школі публічного управління в межах дискусійної платформи «Кращі практики та виклики реалізації механізмів перехідного правосуддя» відбулися три змістовні дискусійні сесії, присвячені ключовим напрямам формування та реалізації політик щодо підтримки постраждалих, підготовки до деокупації й реінтеграції, а також розвитку професійної спроможності публічної служби у тематиці перехідного правосуддя.
Учасники зосередилися на практичних кейсах, управлінських дилемах і рішеннях, які потрібні вже сьогодні – на рівні держави, громад і конкретних сервісів для людей.
Перша сесія була присвячена формуванню загальнодержавної та місцевих політик забезпечення гарантій постраждалих осіб і постконфліктного врегулювання, з акцентом на планування стратегій і заходів реінтеграції вже нині.
До обговорення долучилися Максим Єлігулашвілі (коаліція «Україна. П’ята ранку», фасилітатор діалогів у питаннях меморіалізації), Денис Чистіков (заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим), Володимир Сенченко (заступник голови Бердянської РДА Запорізької області), Альона Луньова (адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA), Ксенія Гедз (координаторка програми адвокації БФ «Право на захист»), Олена Охрімчук (начальник управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ Українського інституту національної пам’яті).
У фокусі розмови були підходи до політики пам’яті та меморіалізації як елементу перехідного правосуддя, питання документування порушень і збереження свідчень, а також практичні механізми підтримки постраждалих — від гуманітарних та соціальних інструментів до адвокації змін у політиках на державному рівні.
Окремо учасники говорили про реінтеграцію як процес, що починається задовго до повернення територій — через роботу з людьми, правами, довірою та справедливістю, а також про роль регіональних і місцевих інституцій у підготовці до цього процесу.
Друга сесія зосередилася на реалізації загальнодержавної та місцевих політик забезпечення гарантій постраждалих і підготовці до деокупації, реінтеграції та відновлення територій.
У дискусії взяли участь Тетяна Шевченко (Перший заступник Голови Державної архівної служби України), Наталія Шамрай (Голова Всеукраїнської Асоціації ЦНАП, директор Департаменту/Центру надання адмінпослуг КМДА), Наталія Стаднік (начальниця Каховської районної військової адміністрації), Ярослав Таранець (адвокаційний менеджер БФ «Схід SOS») та Тарас Щербатюк (голова Черкаського правозахисного центру, УГСПЛ).
Розмова була максимально прикладною: учасники аналізували, що означає «готовність держави» на практиці — у роботі адміністративних сервісів, архівних установ, військових адміністрацій, у правозахисному супроводі постраждалих і в реагуванні на масові порушення прав людини.
Обговорювалися питання доступу людей до послуг і інформації, збереження та захисту даних і документів, а також інституційної взаємодії між центральним і місцевим рівнями. Звучала спільна думка: відновлення і реінтеграція — це не лише інфраструктура, а насамперед відновлення зв’язку держави з громадянами, довіри, справедливості та відчуття захищеності.
Третя сесія була присвячена темі освіти й навчання публічних службовців як одному з ключових чинників спроможності держави впроваджувати механізми перехідного правосуддя.
До дискусії долучилися Григорій Монастирський (професор Західноукраїнського національного університету, голова підкомісії D4 «Публічне управління та адміністрування» Науково-методичної ради МОН України, голова фахової комісії ЄДКІ), Юлія Лихач (директорка Вищої школи публічного управління), Юлія Тищенко (співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості, засновниця та голова ради УНЦПД) та Галина Смірнова (старша спеціалістка Проєкту HELP для України, Фаза ІІ, онлайн).
У межах сесії обговорювалися підходи до формування компетентностей публічних службовців — від розуміння принципів перехідного правосуддя до вміння застосовувати їх у рішеннях, процедурах і комунікації з людьми. Учасники наголошували, що освіта у цій тематиці має бути не разовим навчанням, а частиною системної професійної підготовки, з інструментами для різних рівнів — від керівників до працівників фронт-офісів.
Також йшлося про важливість єдиних стандартів, міжсекторальної співпраці та використання міжнародних освітніх інструментів і практик, адаптованих до українських реалій.
Завершальним елементом роботи платформи стали відкрита дискусія та сесія запитань і відповідей, у межах яких учасники активно долучалися до обговорення, ставили запитання спікерам, ділилися власним професійним досвідом і висловлювали позиції щодо практичних викликів упровадження механізмів перехідного правосуддя на державному та місцевому рівнях.
Жвава взаємодія між учасниками та експертами засвідчила високий запит на продовження фахового діалогу та потребу в регулярному обговоренні управлінських рішень, що безпосередньо впливають на роботу з постраждалими людьми та громадами.
Паралельно протягом заходу проводилося опитування учасників, результати якого будуть використані для подальшого розвитку дискусійної платформи, удосконалення освітніх програм і формування практичних рекомендацій для органів публічної влади.
За підсумками трьох дискусійних сесій учасники підтвердили спільне бачення: перехідне правосуддя в Україні вже реалізується через конкретні політики й практики — але потребує більшої узгодженості, інституційної взаємодії та системного розвитку компетентностей публічної служби.
Додатково:
Організатори заходу: НАДС, Вища школа публічного управління, Українська Гельсінська спілка з прав людини за підтримки ПРООН в Україні та Посольства Японії в Україні.
