На Рішельє-форумі 2025 в рамках спеціального міжнародного семінару, присвяченого питанням безбар’єрності на публічній службі, відбулася серія панельних дискусій, які зібрали урядовців, експертів, правозахисників, науковців та практиків із різних сфер.
Модераторка заходу – Голова НАДС Наталія Алюшина – привітала учасників та підкреслила, що створення справді доступної держави – це спільна відповідальність усіх гілок влади та суспільства, і що практичні кроки у цьому напрямку мають стати щоденною нормою.
З вітальними словами також виступили Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько, заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Інна Солодка, Керівниця програм з питань гендерно відповідальних реформ та врядування ООН Жінки в Україні Галина Мещерякова та Програмна аналітикиня Фонду ООН у галузі народонаселення Надія Прокопенко. Вони відзначили, що Україна сьогодні є частиною глобального руху за інклюзію та рівність, і досвід державної служби у воєнний час має важливе значення і для світу.
Після вступної панелі розпочалось обговорення в рамках трьох тематичних панельних дискусій.
Перша була присвячена темі гендерно чутливого та інклюзивного відновлення. Спікери говорили про те, що відбудова України має базуватися на принципі рівності, враховувати потреби всіх груп населення, у тому числі людей з інвалідністю, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. Важливими були акценти на ролі громад у плануванні проєктів відновлення, міжнародних стандартах і практиках гендерного бюджетування, а також необхідності посилення системи реагування на випадки гендерно зумовленого насильства.
Зокрема, Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко наголосила у своєму відеозверненні, що забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків у процесах відновлення має стати не декларацією, а практикою, яка впроваджується на кожному рівні. Директор Департаменту просторового планування Міністерства розвитку громад та територій Євген Плащенко звернув увагу, що сучасні підходи до відбудови міст повинні враховувати потреби всіх груп населення, зокрема людей з інвалідністю та сімей з дітьми. Представниця Житомирської міської ради Світлана Євченко поділилася досвідом місцевої громади, де програми для молоді та сімей стали частиною стратегії інтеграції у відбудовчі процеси. Керівниця управління з питань гендерної рівності КМДА Тетяна Гузенко підкреслила, що без врахування голосу жінок неможливо будувати стійкі інституції, а аналітикиня ООН Жінки в Україні Ірена Проців додала, що Україна вже демонструє прогрес у застосуванні міжнародних стандартів гендерної рівностінагадав про проблему гендерно зумовленого насильства, яка не зникла під час війни і потребує системної відповіді з боку держави та громад.
Друга дискусійна панель була зосереджена на практичних кроках безбар’єрної публічної служби. Експерти відзначали, що дедалі більше державних органів впроваджують принципи інклюзивності, а програми професійної адаптації вже допомогли тисячам ветеранів отримати нову спеціальність. Прозвучали думки про важливість формування суспільних наративів, які змінюють ставлення до ветеранів, а також про необхідність залучення громадських організацій до процесу інтеграції. Міжнародні партнери поділилися прикладами, як у європейських країнах підтримка ветеранів є частиною політики місцевого самоврядування.
Під час обговорення менеджерка з прав людини ПРООН Світлана Колишко окреслила міжнародні стандарти доступності й наголосила, що Україна має всі шанси стати прикладом для регіону. Представниці Міністерства у справах ветеранів Наталія Гуменюк та Інна Павленко говорили про нові сервіси для ветеранів та їхніх родин, що мають зробити державні послуги швидшими та зрозумілішими. Аліна Білан із Міністерства культури та стратегічних комунікацій звернула увагу на політику безбар’єрності як складову культурної трансформації суспільства. Своїм практичним досвідом поділилася Голова благодійного фонду «Веста» Богдана Левицька, наголосивши, що співпраця держави та громадського сектору дозволяє закривати найбільш чутливі потреби ветеранів. Анастасія Кльонова зі Шведського урядового агентства «Академія Фольке Бернадотта» додала, що міжнародна підтримка спрямована не лише на фінансування, а й на навчання та стратегічні партнерства.
Фінальна, третя дискусійна панель «Безбар’єрність починається з кожного з нас» стосувалася питання психічного здоров’я та культури взаємоповаги. Йшлося про те, що понад половина українців відчуває підвищений рівень стресу, а отже, держава має формувати безпечне середовище не лише фізично, а й психологічно. Спікери розповіли про практики навчання громад простим навичкам кризової підтримки, про досвід роботи з військовими, які повертаються з фронту, а також про те, як культура взаємоповаги та довіри починається з робочого колективу і поширюється на все суспільство.
Керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я при Кабміні Оксана Збітнєва наголосила, що відновлення країни неможливе без уваги до психічного здоров’я громадян. Представниця Червоного Хреста Катерина Крикля розповіла про програми психосоціальної підтримки, які вже реалізуються для військових і цивільних. Військова психологиня Олена Нікольська, яка долучилася онлайн, звернула увагу на потребу створення безпечного простору в колективах, куди повертаються ветерани та ветеранок. Представниця «Української фундації громадського здоров’я» підсумувала, що культура безбар’єрності починається з поваги і готовності чути іншу людину.
Під час семінару також відбувся практичний майстер-клас «Почуй жест», який провели Іванна Михайленко, носійка української жестової мови та Голова ГО «Світ тиші», та Лілія Янчук, перекладачка жестової мови. Учасники навчалися базовим жестам, відчули специфіку комунікації у безбар’єрному просторі та взяли участь у флешмобі «Флеш-жест», демонструючи навички на публіку.
Завершився день “відкритим мікрофоном”, під час якого учасники ставили питання спікерам, і підбиттям підсумків, які ще раз підкреслили головну думку семінару: безбар’єрність і інклюзія – це не лише вимога часу, а й основа європейського майбутнього України.
